Як навчити дитину розповідати

Як навчити дітей розповідати

1. Долучайте дитину до розповідання казки. Проговорюйте речення не до кінця і дайте дитині змогу закінчити думку, доповнивши речення одним чи кількома словами.
2. Розпочинайте переказування із невеликих за обсягом текстів із простим сюжетом, наприклад, казок.
3. Допомагайте дитині розповідати, ставлячи уточнювальні запитання.
4. Не квапте дитину, дайте їй змогу подумати, пригадати й відтак висловитися.
5. Переглядайте разом мультфільми, відвідуйте лялькові вистави. Після перегляду обговорюйте сюжет, пропонуйте дитині описати персонажів - їхню зовнішність, характер. Навчайте дитину виражати свої емоції, а для цього розповідайте їй про власні враження від перегляду.
6. Використовуйте для мовленнєвої роботи з дитиною сюжетні картини до відомих літературних творів. Спочатку разом обговорюйте картину, а потім попросіть дитину самостійно розповісти про те, що на ній зображено, чи про окремий фрагмент. Ефективним методом розвитку зв'язного мовлення є розповідання за серіями сюжетних кратин на основі літературних творів.
7. Навчайте дитину вигадувати сюжетні розповіді, наприклад, про гірашки, персонажів відомих казок, мультфільмів тошо.
8. Нагадуйте дитині про певні події з її досвіду та пропонуйте розповісти про них.
9. Стежте, щоб дитина говорила повними поширеними реченнями, і відповідно висловлюйтесь самі. Пам'ятайте: діти копіюють мовлення дорослих!

15 лютого - Стрітення

П'ятнадцятого лютого - свято Стрітення, в народі "Стрічання", "Громиця", "Зимобор", яке відзначають через 40 днiв пiсля Рiздва Христового.

На Стрітення, за народними уявленнями, зима іде туди, де було літо, а літо - де була зима. Дорогою вони зустрічаються і говорять між собою: 

- Боже, поможи тобі, зимо! - каже літо.
- Дай, Боже, здоров'я! - відповідає зима.
- Бач, зимо, - дорікає літо, - що я наробило і напрацювало, ти поїла і попила! 

На Стрітення Зиму веде попід руки старий дід Мороз, вона зігнулася, трясеться і ледве йде. Кожух на бабі Зимі полатаний, чоботи подерті, а в хустці на голові миші діри погризли, і з тих дір сиве волосся стирчить. В руках Зима несе надщерблений кошик з льодом, а через плечі у неї - порожнісінька торба. 

У Літа вінок на голові, сорочка, квітами мережена, зелена плахта, - весела і вродлива дівчина. Літо несе в руках серп і сніп жита та пшениці. 

При зустрічі стара Зима і молоде Літо сперечаються між собою - кому йти, а кому вертатися? Якщо до вечора стане тепліше - Літо пересперечало Зиму, а якщо холодніше - Зима. "…Та як би вона (зима) вже там не хвицалась, а як літо посміхнеться, то сонце засяє, вітер повіє і земля проснеться!" - каже Олекса Воропай у книзі "Звичаї нашого народу" про зустріч літа з зимою.

В цей день в церквах України святили воду та свічі. Посвячені на Стрітення свічки звалися "громичними", бо їх запалювали і ставили перед образами під час грози, щоб оберегти людей і худобу від грому. Ці ж свічки давали в руки вмираючому при читанні одхідної молитви.  В день Стрітення, коли приходили з церкви, запалювали "громичну" свічку - "щоб весняна повінь не пошкодила посівам і щоб мороз дерев не побив!".  Від "громичної" свічки і саме свято, крім "Стрітення" або "Стрічання", називалося колись "Громиця". 

Коли святили в церкві воду, селяни набирали тієї води в нову - ще не вживану - посудину, приносили додому і пильно берегли. Цій воді приписувалась магічна сила. За народним уявленням, це - цілюща вода. Нею натирали хворі місця і вірили, що "поможе". Найкраще ця вода ніби помагала від "пристріту" - від хвороби, що її спричиняло "погане" око. 

Колись, як чумак виходив у дорогу, господар давав йому хліб, сіль і кропив стрітенською водою волів, воза і самого чумака, примовляючи: "Боже тебе збережи!". Так само і батько відряджав сина на війну, скроплюючи стрітенською водою на щасливе повернення.

Господарі також ворожили на врожай, виставляючи на ніч тарілку з зерном на двір. Якщо ранком є роса - врожай, нема роси - немає врожаю. 

Народні прикмети

• Ясна і тиха погода в цей день віщує добрий урожай поля і роїння бджіл.
• Вітер - погана ознака.
• Відлига - жди пізньої весни і бережи пашу та хліб, бо в поле виїдеш нескоро.
• Як на Стрітення півень нап'ється води з калюжі, то жди ще стужі!
• Як нап'ється півень води, то набереться господар біди!
• Коли на Громицю півень нап'ється водиці, то на Юрія віл не наїсться травиці.
• День Стрітення теплий і сонячний, то і весна тепла.
• Якщо на Стрітення дорогу перемітає - весна буде пізньою і холодною.
• Якщо в цей день сніжок - весною буде дощик, тобто весна буде затяжною і дощовою.
• Передбачити погоду могла і курка: якщо нап'ється біля порогу води - весна буде теплою і ранньою.
• Як на Стрітення з стріх капа, ще велика буде зима.
• Як на Стрітення є під стріхами бурульки, то цього року буде добрий урожай кукурудзи.
• На Стрітення із стріх капає - бути затяжній весні, якщо тепло, а зі стріх не капає - весна буде рання, суха.
• Цього дня відлига - на ранню й теплу весну, сніг - на дощову, тривалу, а коли хуга - весна буде пізня й холодна.
• Якщо в цей день не видно сонечка - чекай суворих морозів.
• Вітер на Стрітення - до врожаю плодових дерев.
• Якщо на Стрітення холодно, то вже скоро весна.
• Як капає зі стріх, то буде так капати з очей (ще повернуться морози).
• На дахах довгі бурульки - стільки ще випаде снігу.
• Якщо вранці випав сніг - на врожай ранніх хлібів; коли ж у полудень - зернові будуть середні, а увечері - недорід.
• Якщо на деревах іній - вродять добре гречка і бульба.
• Як капає зі стріх, так капатиме з вуликів.
• Як на Стрітення дорогу перемітає, то корм відлітає.
• Якщо у цей день хуртовина дорогу перемете - весна буде пізня й холодна.
• Якщо на Стрітення сонце визирає з-поза хмар, то весна не забариться, а якщо цього дня не буде видно сонця, то 24 лютого вдарять морози.
• Якщо 15 лютого випав сніг - на дощову й холодну весну.
• Як на Громницю з дахів тече, то довгою буде зима.
• Як на Громницю день ясний, то буде льон прекрасний.
• Як сонце ясне на Громницю буде, то снігу випаде більше, ніж перед тим.
• Якщо на Стрітення півень води нап'ється на порозі, то на Явдохи (14 березня) віл нап'ється на дорозі.

Народний календар та прикмети про погоду у лютому

           Це останній місяць зими. В цьому місяці лютують морози і заметілі, тому його назвали лютим. Все довшими стають дні, все частіше голубіє небо. Для місяця характерно все: заметілі, морози, сонце, вітри. Недарма він отримав назву "бокогрій".
            Лютий – це прелюдія весни, її заспів, пора сліпучого сонця. Місяць – зимо бор, бо лютий бореться з зимою: вітродуй і завірюхо вій – через часті вітри і злі заметілі: сніговій – сніг сіє і сіє без кінця і краю; крутень – за часті буревії й поземки, хуртовини та метелиці.
            За зиму в усіх рослин збільшуються бруньки. Їх життя не завмирає навіть у мовчазні зимові дні. Це період глибокого фізіологічного спокою, зумовленого низькими температурами.
            Для мешканців лісу – це найбільш важка пора року. Навіть копитним тваринам нелегко добиратися до закритої сніговою корою збляклої трави. Птахам тяжко здобувати зледенілі бруньки та пагони. Природодослідники підрахували, що в морози із десяти синиць гине вісім-дев’ять. Тому для птахів доцільно виготовляти хатки-годівниці.
            Місяць лютий – бокогрій. Місяць – хамелеон: гріє і холодить водночас. Так іноді й люди мають непостійну вдачу: несуть і добро, і зло.

• Батько-лютий, прийшов, мужик зиму пережив.
• Бурульки довгі в кінці лютого – до довгої весни.
• В лютого два товариша – заметіль та хурделиця.
• В лютому багато інею – влітку буде багато роси й меду.
• В лютому загримить від східного боку – будуть великі вітри і бурів цім році.
• В лютому сім погід на дворі: сіє, віє, мутить, крутить, рве, згори ллє, знизу мете.
• Вже лютий геть підгриз – кидай сани, бери віз.
• Вітер у лютому гострий віє – рільники мають надію.
• Візерунки на шибках піднімаються вгору по склу – морози триватимуть; візерунки похилилися – на відлигу.
• Воду лютий підпустить, березень підбере.
• Грім у лютому – на сильні вітри.
• Завірюха і заметілі на лютий налетіли.
• Зима з весною у лютому вперше зустрічаються.
• Зиму лютий видуває.
• Зірок на лютневому небі ночами багато – влітку буде багато грибів.
• Лютень казав: "Якби я в батькових літах, то бику-третяку (третяк –домашня трирічна тварина) роги вирвав би".
• Лютий багатий снігом – квітень буде багатий водою.
• Лютий бджолиному воєводі (ведмедю) в берлозі бік зігріває.
• Лютий вдень корові бік нагріє, а вночі ріг зірве.
• Лютий виганяє ковалів з гути.
• Лютий додає до весни охоти, але ти взувай ще добрі чоботи.
• Лютий збиває ріг зимі.
• Лютий іноді змилується, що людина роздягнеться, але часом такий гострий, що замерзнеш аж до кісток.
• Лютий – криві дороги (куди б не поїхав по снігу – повсюди колія).
• Лютий лютує та весні дорогу готує.
• Лютий, лютуй чи не лютуй, а дні все довшими стають.
• Лютий м’якший од січня.
• Лютий – острокутий.
• Лютий питає, чи добре взутий, бо прийде морозець і ухопить за палець.
• Лютий питається, чи в добрі чоботи кожен взувається.
• Лютий сильний заметіллю, а березень відлигою.
• Лютий сильний і холодний – серпень спекотний.
• Лютий теплий обмане і принесе холодну весну з приморозками.
• Лютий – у звірів весільник.
• Мороз у лютім гостро тримає – тоді вже не довга зима буває.
• Морози міцні в лютому бувають тільки вночі.
• Настане лютий, то спитається, чи вдягнений, чи взутий.
• Ой ти, лютий, не лютуй і на весну брів не хмур.
• Початок лютого погідний – весну чекай ранню, ясну, погожу.
• Початок лютого холодний – початок квітня буде теплий.
• Сніг у лютому розтав – погано вродять хліба.
• Сніг лютневий весною пахне.
• Сонце в лютому йде на літо, а зима – на мороз.
• Ще рано лютому до березня у свати ходити.
• Чим холодніша остання неділя лютого, тим тепліший березень.

1 – Макарія преподобного.

• На Макарія погода ясна – весна буде красна.
• Яка погода на Макарія, то таким буде і весь рік.

2 – Євтимія Великого проповідника.

• Опівдні в цей день сонце – до ранньої весни; похмуро та метелиця розіграється в середині дня –довго буде хуртовинна погода.

3 – Максима преподобного.

• Погода на Максима ясна – до ранньої весни.

4 – Тимофія Апостола.

• Пройшло пів зими. Тимофій напівзимник.
• На Тимофія завірюха – цілий тиждень буде завірюшний.

6 – Ксенії (Оксани) преподобної.

• Оксана – напівзимниця, перелом зими, весновказівниця.
• Від дна святої Ксенії до нового врожаю потрібно стільки хліба для прожиття, скільки вже спожито до нього.
• На Ксенії погода добра – весна буде красна.
• На пів зимницю дорогу перемітає, корм підмітає.
• Яка Ксенія, така і весна.
• Половину старого хліба з’їдено, половину строку залишилося до нового хліба, половину строку пролежало озиме зерно.

7 – Григорія Богослова святителя.

• Яка погода в цей день зранку до полудня, така буде перша половина наступної зими.

10 – Єфрема (Охріма) преподобного.

• Вітер сильний на Єфрема – на сире літо.

12 – трьох святителів: Василія Великого, Григорія Богослова, Івана Златоуста.

• В цей день пронісся вітер – до мокрого літа.
• Місяць червонуватий – на великий вітер.

14 – Трифона мученика.

• Зірок на Трифона багато – весні довга дорога.

15 – Громниця.

• Посвячені на Стрітення свічки звалися "громничними", бо їх запалювали і ставили перед образами під час грози, щоб оберегти людей і худобу від грому.
• Ведмідь на Громницю буду свою або руйнує, або наново будує.
• Відлига на Громницю – буде рання весна; падає сніг – дощова і тривала; заметіль – весна буде пізня й холодна.
• Громниця – зими половиця.
• День на Громницю в лютім ясний – льон буде прекрасний.
• Дощ падає на Громницю – зима буде довга.
• На Громницю з дахів тече – зима ще ся довго проволоче.
• Півень на Громницю нап’ється водиці – на Юрія (6 травня) він він не наїсться травиці.
• Прийшла Громниця – ховай рукавиці.

15 – Стрітення Господнє (Стрітення, Зимобор, Громниця).

• Відлига на Стрітення – жди пізньої весни і бережи пашу та хліб, бо в поле вийдеш не скоро.
• Відлига на Трітення – пропала ще весна на довго.
• Вітер на стрітення – погана ознака.
• Гуска на стрітення нап’ється із сліду – набереться господар біди.
• Жупан на Стрітення з кожухом зустрічаються.
• Зима з літом пострічаються на Стрітення.
• Зима з літом стрічаються на Стрітення, щоб поборотися, кому йти на перед, кому вертатися назад.
• Зима на Стрітення весну зустрічає, заморозити красну бажає, сама лиходійна від свого бажання тільки потіє.
• Іній на Стрітення – вродить добре гречка й бульба.
• Краплі падають на Стрітення – врожай на пшеницю.
• Мороз на Стрітення буває – то ведмідь свою буду розбиває.
• На Стрітення капає зі стріхи – не найдеться з літа потіхи.
• На Стрітення капає з стріх, то буде мед капати з вуликів.
• На Стрітення сніжок – весною дощик.
• На Стрітення як із стріх капає, то ще довго зима буде.
• Півень на Стрітення з криниці нап’ється водиці.
• Погода ясна і тиха в цей день віщує добрий урожай поля і роїння бджіл.
• Птиця на Стрітення обертається до гнізда, хлібороб – до плуга.
• Сніг випаде на Стрітення – на дощову й холодну весну.
• Сніг на стрітення через дорогу мете – весна буде пізня і холодна.
• Сніг ранком на Стрітення через дорогу мете – весна буде пізня і холодна.
• Сніг ранком на Стрітення – врожай ранніх хлібів, опівдні – середніх; сніг надвечір – пізніх.
• Сонця на Стрітення не побачиш – ще будуть морози.
• Сонце на літо, зима на мороз повернулася на Стрітення.
• Стрітення – половина зими.
• Тепло на Стрітення – весна буде тепла.
• Як на Стрітення одвільгне, то буде іще довго зима.

19 – Вуколи преподобного.

• Мороз на Вуколи віщує бурхливу весну і сухе та спекотне літо.

24 – Власія священномученика.

• На Власія відлига – морозів більше не буде.
• До Прохора (23 лютого) стара охкала "Ох, студень!". Прийшов Прохор і Влас: "Мабуть, скоро весна у нас".
• Прийшов Улас – з печі злазь.
• Проллє Влас води на дорогу – пора вже зимі забирати ноги.
• Прохір і Влас – вже скоро весна у нас.
• Святий Власій збиває ріг з зими ).
• Власові морози вважаються останніми в році). Святий Власій, пошли нам гладких теплиць, товстих биків, щоб з двору йшли-гуляли. А з поля – скакали (з таким проханням звертаються господарі до Власія).

25 – Мелетія святителя.

• На Мелетія гарна сонячна погода – передвісник великих морозів та метелиць.

28 – Онисима Апостола.

• В цей день зима з весною починають боротьбу: кому йти вперед, а кому повернутися назад.

Свята у січні

25 січня - День Тетяни та День студентів
У цей день православна церква вшановує святу великомученицю Тетіану Римську.
Народилася свята Тетіана в Римі близько 200 року в сім’ї вельми знатних римлян-християн.
У той час у Римі було багато язичницьких храмів і, яка подія б не відбувалася, всі мали принести жертвоприношення. Христини ж вважали це зреченням від Христа. Тому вони ухилялися від участі в таких святах.
Коли почалися гоніння на християн, язичники схопили і святу Тетіану. Змушували її принести жертву Аполлону. Але під час її молитви статуя впала і розбилася.
Після чого Тетіану судив сам правитель Риму. Її жорстоко катували, кидали до в’язниці, намагалися втопити і заганяли у клітку до лева.
Тетіана завжди залишалася непохитною та молилася Христу.
Згодом Тетіані було винесено смертний вирок – усікновення мечем. Але язичники так і не змусили Тетіану молитися їхнім богам.

Пізніше юну християнку Татіану Римську проголосили святою, а день її смерті 25 січня став Тетяниним днем.
У цей день всі жінки, які названі ім’ям Тетяна (в перекладі з грецької Татіана означає упорядниця) відзначають день ангела.
Мощі святої мучениці Татіани зберігаються в Свято-Успенському Псково-Печерському монастирі. Ікона святої мучениці Татіани з часткою мощей знаходиться в Новоспаському чоловічому монастирі.